У художньому музеї – виставка гравюри Альбрехта Дюрера

Мистецькі шедеври світового рівня у харківському художньому музеї. В експозиції виставки – три десятки гравюр Альбрехта Дюрера . За словами фахівців, саме він півтисячоліття тому зробив гравюру мистецтвом. Музейники таким зібранням пишаються і кажуть – мовою гравюри Дюрер вмів передати весь спектр почуттів – від напруження та експресивності , що притаманні циклу “Апокаліпсис” до злагоди та спокою  у серії “Життя Марії”.

Три десятки гравюр Альбрехта Дюрера – гордість художнього музею. Саме Дюрер наприкінці пятнадцятого початку шістнадцятого століття зробив гравюру мистецтвом та  першим у Німеччині став  працювати одночасно  у двох її видах  –  на металі і на дереві. Останній ще називають  ксилографією.

Тетяна Прокатова, зав.відділу зарубіжного мистецтва Художнього музею

Хотя эта носит камерный характер, но так как мы сюда включили все, что считаем оригинальным плюс ещё дополнительные работы, плюс ещё высокого класса репродукция, которые дают ещё более расширенное представление о его жизни и творчестве.

“Апокаліпсис”- назва серії гравюр говорить сама за себе. Їй притаманні напруженість та експресивність. Ними художник готує християн до випробувань, прищеплює віру та надію. У циклі робіт “Життя Марії” – навпаки – все дихає спокоєм. Події з життя Богородиці подаються у вигляді жанрових сценок.

Рашит Оруджев, член спілки художників Укаїни

Прикоснуться к таким шедевра мирового искуства – это не только счастье для художника, это действительно большая удача, потому что редкий музей может похвастатся не просто оригиналами мирового искуства.

Більшість робіт, представлених на виставці,  раніше були власністю Харківського університету. Їх Василь Каразін, засновник вишу, тисяча вісімсот четвертого року  купив у Петербурзі для колекціонера Фрідріха Аделунга. Над роботами, яким більше ніж пів тисячоліття, працюють реставратори. Справа, кажуть,  не з легких.

Наталія Чорна, реставратор графіки

Те работы, которые я делала – конкретно вот Дюрера, они не все были в плачевном состоянии, во-первых это приятно, потому что бумага тряпичная, очень высокого качества и то,что они дошли до наших дней,   – это не просто превосходно, это говорит об очень хорошем хранении в музеях.

На кожному листі гравюри  зі зворотньої сторони вибитий текст, в якому йдеться про сюжет графіки. Один зразок у музеї переклали російською “Портрет Дюрера”- написаний  його учнем за рік до смерті художника. Пан Роман із творчістю Дюрера вперше познайомився на виставці у Празі.

Роман Трифонов, відвідувач музею

Коли я дізнався, що у Харкові теж можна побачити трохи Дюрера, я із задоволенням прийшов подивитися ці речі, ці ілюстрації до Апокаліпсису, які я не знав до цього моменту. Це просто розширення знайомства з людиною, яка мені цікава, яку я люблю.

Леся Кочержук