З нагоди 67 річниці Перемоги ветеранів вітали концертом

Вся у ранах та опіках – але пам’ять жива. Сьогодні у палаці студентів Юракадемії відбулися урочистості з нагоди 67 річниці Великої Перемоги. Студентський театр підготував композицію “Нам дороги ці забути не можна”.

 

Під час Великої Вітчизняної війни пройшов від Харківщини до Кенігсберга, дістав важкі поранення, згадує учасник бойових дій, інвалід війни Борис Шатуновський. Теплі спогади на фронті пов’язані із увагою простих, часто незнайомих, людей, які надсилали солдатам такі потрібні речі.

Борис Шатуновський, учасник бойових дій, інвалід війни 1 групи

Приходили теплые носки, шарфы, присылали сухари – все, что могли. Особенно много посылок приходило с Урала и Сибири.

Із почуттям вдячності до сестер, коханих та матерів, які чекали на повернення солдатів, народилася фронтова пісня. Сьогодні вона несправедливо забута, і виконується рідко.

Где же нашему знакомству продолжаться суждено? Или в Омске, или в Томске, или в Туле – все равно!

Учасник бойових дій із серпня 41-го Антоніна Колонтаєвська вважає, що сьогодні молодь не отримує гідного патріотичного виховання. Мовляв, іноді юнаки та дівчата не завжди знають, що таке Велика Вітчизняна війна, і ветеранів не помічають.

Антоніна Колонтаєвська, учасник бойових дій, інвалід війни 2 групи

Надо использовать все методы, надо нам приходить в школы, надо беседовать с молодежью, чтоб они что-то знали, слышали и уважительно относились к тому времени, чтобы не допустить.

Про виховання пошани до ветеранів-фронтовиків, а також створення для них найкращих умов, ішлося і на урочистостях.

Михайло Добкін, голова ХОДА

Мы помним каждого ветерана, который прошел через нашу жизнь. Будь он нам родственник, сосед или ветерапн, который приходил к нам в школу. И рассказывал о тех страшных суровых годах. Так нас воспитывали. Так будем воспитывать и мы своих детей.

Геннадій Кернес, Харківський міський голова

Я вам обещаю, что мы примем не одну программу по социальной защите ветеранов Великой Отечественной войны, ветеранов труда, детей войны.

Професійний студентський театр підготував для ветеранів композицію “Нам дороги ці забуть не можна”. Пролунали поезії та пісні, складені у воєнні літа- з 41 по 45 роки. А їх тексти та ноти знаходили і в бібліотеках, і в консерваторії, кажуть у палаці студентів Юракадемії.

Был 41-й , начало июля, все еще живы, все еще живы.

Світлана Маренич