З моменту ухвалення закону про доступ до публічної інформації минув майже рік (оновлено)

2012 – рік втілення у життя реформ. Зрозуміти їх українцям допоможе закон про доступ до публічної інформації. Про це заявив президент Віктор Янукович під час виступу на відкритті десятої сесії Верховної Ради шостого скликання.

 

Однак обговорення позитивів та недоліків документу тривають і досі. За словами представника президента України в парламенті Юрія Мірошниченка, однією з головних проблем є неготовність держапарату до такої кількості звернень від громадян. За статистикою, з початку дії закону до органів виконавчої влади різних рівнів було надіслано близько 16 тисяч запитів.

Юрій Мірошниченко, представник президента України у ВР

Навіть у мене як у народного депутата, як у представника президента в парламенті в місяць проходить до 400 звернень. При тому, що в мене апарат зовсім… хо-хо-хо… маленький.

Закон про доступ до публічної інформації породив кілька міфів серед чиновників, каже представник держкомітету телебачення та радіомовлення в Україні Богдан Червак. Так, багато держслужбовців вважають закон зобов’язанням публічно виступати. Також дехто думає, нібито документ регламентує роботу засобів масової інформації.

Богдан Червак, директор департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо України

Найбільший стереотип, який стосується державних службовців, особливо на регіональному рівні, що цей закон нічим не відрізняється від закону про звернення до громадян, крім одного – у законі про звернення громадян передбачено 30 днів, а в цьому законі передбачено 5 днів; тому що ми бідні будемо робити, коли нам 30 днів не вистачало, а тут – 5 днів.

Фахівці в один голос переконують – виконання цього закону є чи не головним лакмусовим папірцем ефективності влади.

 

Юлія Губська