Вихованцям Шевченківського інтернату подарували надувний басейн

Не знаєш що подарувати чужій дитині? Спитай у своєї – чого б вона хотіла. Саме так вчинили двоє депутатів Харківської міськради. Коли спека змусила купити власним дітям надувний басейн, вони придбали одразу два – більший для вихованців Шевченківського інтернату. Штучне водоймище діти сприйняли з ентузіазмом і грандіозними планами.

 

Пакунок із басейном до інтернату привезли вранці. Проте як виявилося, зробити з нього діюче море не так просто. Водоймище для найменших вихованців узялися лаштувати старші товариші. А самі майбутні користувачі тим часом рятувалися від спеки як завжди в ігровій кімнаті.

Ян Таран, вихованець Шевченківського інтернату

Мы решили, мы решили покатать кота в машине, кот кататься не привык – опрокинул грузовик.

Тим часом старші товарищі лаштують на дворі басейн. У місцевості де розташований інтернат відкритих водойм майже немає. Тому море діаметром 5,5 метрів, вихованців просто заворожує.

Віталій Саттаров, депутат Харківської міськради

На самом деле мы им везем то, что купил бы своим детям, потому что, вот, Андрей купил своим детям бассейн. Ну поменьше, не такой большой, потому что у них всего трое. Здесь побольше детей соответственно побольше бассейн поэтому то что покупаешь своим детям желаешь своим детям то везешь и сюда, потому что им нужна какая-то забота, ласка, общение.

 

Вот это для чего? Это крепеж, вобщем ребят, серьезный бассейн у вас будет.

Андрій Лесик, депутат Харківської міськради

Мы видим что практически не мы собирали бассейн, а собирали бассейн дети. Дети и песок носили, сейчас воду набирают то есть все они сделают самостоятельно. Я думаю что им это будет на пользу.

Як каже директор інтернату Раїса Барибіна, діти тут почуваються як вдома. Батьківське піклування їм заміняють і педагоги і гості. Нажаль суспільство звичайних людей за межами інтернату гідно прийняти таких дітей поки що не готове.

Раїса Барибіна, директор інтернату

Наша дітвора дуже добра, наша дітвора дуже наївна вона виконує інструкції які ми привчаємо дітей ми ж учимо їх працювати ми учимо їх всьому і вони привикають виконувати певні інструкції – так як їм сказали так і все поетому зачастую воровство – їх толкають на воровство.

Аби таких прикрих випадків не траплялося, для вихованців Шевченківського інтернату життєво-необхідне спілкування із дорослими, які готові власним прикладом прищеплювати головне життєве знання – як то гарно і пояснювати як робити не треба. Але поки що у найменших вихованців попереду звичайні уроки плавання.

 

Оксана Бабич