Ветеран II Світової війни, 92-річний харків’янин Володимир Сербський готується до Дня Перемоги (фото, відео)

У вік, коли сучасні хлопці тільки закінчують школу, він став учасником однієї з ключових битв II Світової війни – Курської дуги. Харків’янин Володимир Сербський на фронт потрапив 18-річним юнаком. Про жахіття та біль, що їх несе війна, знає з власного досвіду. Зараз, більше як 70 років потому, Володимир Мартинович вважає за честь потиснути руку українським військовим, які дали відсіч окупантам в зоні АТО.

паркан 009

 

За його плечима – одна з ключових битв II Світової – Курська дуга та звільнення Берліну, а в квартирі – український прапор з підписами кіборгів, що боронили донецьке летовища. Харків’янин Володимир Сербський на фронт потрапив 18-річним юнаком за достроковим призовом. Після курсу молодого бійця став піхотинцем та опинився на полі бою, що донині вважається найкрупнішою в світі танковою битвою. Володимир Мартинович каже – страх відчував, але ніхто навіть думки не припускав, що можна залишити свої позиції.

Володимир Сербський, ветеран II Світової війни

Немцы прорвали в одной из дивизий оборону и пошли в наступление и прошли в тыл нашей дивизии. Немцы старались отрезать от основных частей и уничтожить нашу дивизию. Мы вышли вовремя и не удался маневр

паркан 007

Найжахливіша війна XX ст. закінчилася для піхотинця-харків’янина в Берліні, де він ще 2 роки лишався служити. Потім піднімав вітчизняну промисловість, кількадесят років віддавши роботі на заводі “Серп та Молот”. З дружиною Оленою Міхеївною вони разом більше півстоліття – 60 років. Нині Володимиру Мартиновичу 92 і в Україні знову лунають щоденні зведення з фронту. А 2014-му перед нелегким вибором, хто ворог, а хто свій в неоголошенй війні, став Гліб, онук Володимира Мартиновича. Саме тоді хлопець служив у війську.

паркан 012

Володимир Сербський, ветеран II Світової війни

Я. конечно, переживал, старался, чтоб он не подвел и был честным по отношению к украинскому правительству и народу. Поступиться врагу нельзя, ми должни защищать свом интересы

Гліб Сербський, онук ветерана

Говорил, чтоб я держался. подбадривал меня всегда. Мне было не просто понять, что происходит и коммандование толком не знало. Я готов был идти в АТО, чтобы защищать свою страну

паркан 008

Тоді ж , у 2014-му, Володимир Мартинович, попри поважний вік, навідав українських військових, що захищали від сепаратистів харківську облдержадміністрацію. Каже, пішов, щоб потинусти руку сучасним захисникам України. Зустрічі воїнів різних поколінь вкрай важливі, – певен голова обласної спілки ветеранів АТО, кіборг Олександр Сергеев. Адже потужніші за будь-яку ворожу пропаганду.

Олександр Сергєєв, голова обл. ГО “Союз ветеранів АТО”

В мире есть 2 вещи, которые имеют настоящую ценность – правда и память. Нужно говорить правду и чтить память наших героев, защитников нашей страны Та война была видимая, эта более серьезно на информационном уровне идет, но сила в единстве. И человек, когда понимает на уровне мировозрения, он различает, где добро, а где зло.

паркан 010

Тим часом Володимир Мартинович готується як належить вшанувати День Перемоги. Навідає Меморіал Слави в Лісопарку, хоч бойових товаришів в живих не лишилось.

Юлія Губська