У Харкові польські архітектори розкажуть про лагідну “архітектурну декомунізацію”

Mnemonic Modernism, або Як пам’ятати модернізм, – так називається перша лекція в рамках публічної програми Харківської школи архітектури, яка відбудеться 26 серпня о 17:00.

CEN_KOC

Лекція пройде у Харківській школі архітектури на вулиці Конторській, 5, де раніше був культурний клуб “РодДом”. Всі події програми – лекції, дискусії, виставки та майстер-класи – відкриті для широкого загалу. Вхід – вільний.

Відкриття публічної програми передує Дню відкритих дверей в Школі архітектури, яке відбудеться 9-го серпня.

“Як пам’ятати модернізм” – розповідь польських дослідників-урбаністів про взаємодію з архітектурою соціалістичної доби: від реконструкцій – до освітніх виставкових проектів та провокування дискусій за допомогою медіа і мистецтва.

Лектори, Сімоне Де Якобіс (Simone De Iacobis) та Малґожата Куцевіч (Małgorzata Kuciewicz) – члени заснованої в 2001-му році архітектурної групи CENTRALA (Малґожата – співзасновниця групи).
Серед доробку CENTRALA, зокрема, – проекти соціальної та просторової ревіталізації варшавських публічних просторів та міських об’єктів, побудованих у радянську епоху та занепалих у двотисячні.

Серед найвідоміших з них – “Архіпелаг” (Archipelago) та “Варшава Повісля” (Warsawa Powiśla). Warsawa Powiśla – перетворення колишньої каси продажу квитків на станції Варшава Повісля на сучасне кафе. Сьогодні будівля квиткового павільйону з його характерною модерністською формою стала іконою і символом культурного життя молодої Варшави.

CEN_POWмал

А у 2009-му році, працюючи над проектом, архітектори зіштовхнулися з низкою викликів.
Та найголовнішим, говорять архітектори, був соціальний. “Лише обмежена група архітекторів і теоретиків розділяє нашу заклопотаність збереженням цінних архітектурних об’єктів радянського модернізму, – розповідає Малґожата Куцєвіч. – Ми це відчули ще в 2002-2008 роках під час низки медіапровокацій – тоді ми намагалися викликати громадську дискусію про необхідність збереження польської повоєнної спадщини від руйнування і забуття. Ми наполягали на необхідності чіткої диференціації між політично керованим соцреалізмом (котрий, як це не парадоксально, сприймається варшав’яками подекуди краще, ніж модернізм) і модерністськими, часто опозиційними концептами періоду між 1945 і серединою 70-х років”.

На зустрічі у Харківській Школі архітектури польські експерти розкажуть, як їм вдалося зберегти нижній павільйон станції Powiśle та як цей проект породив низку заходів, пов’язаних з модерністською спадщиною. Нині лекції, презентації книг та виставки про польский модернізм приваблюють публіку з усієї Варшави. А кафе на місці квиткового павільйону стало серцем культурного життя Повісля.

Засновник Харківської Школи архітектури Олег Дроздов вважає, що подібна розмова вкрай актуальна для Харкова: “Ми маємо важливий архітектурний спадок радянської доби, – говорить архітектор. – І в світлі декомунізації, котра є, беззаперечно, необхідною але інколи буває “бессмысленной и беспощадной”, важливо поговорити про те, як працювати із пам’яттю та яка взагалі її роль у архітектурі”.

О 19:00, після лекції, гостей Харківської Школи архітектури (ХША) запрошують на дискусію в незвичайному форматі.
DIDO’S BLANKET – мікроархітектурний проект групи CENTRALA. “Це така величезна ковдра-сидіння на півтора десятки людей, створена спеціально для розмов на вулиці, у публічному просторі, – розповідає куратор лекційної програми ХША Богдан Волинський. – За її допомогою ми й зберемося на дискусію у дворі нашої школи, в просторі, який іще також потребує ревіталізації”.