Там де зупинився час – живуть паціенти та працюють унікальні лікарі. Один день у ХОСПІСі

Звільнити від болю фізичного та духовного – таку місію виконують працівники Харківського обласного центру паліативної медицини, або коротко ХОСПІСу. Крім препаратів та новітніх методик вони завжди мають на озброєнні чуйність, добре слово та вогник надії в очах. Як живуть люди, для яких життя спиняє час, а люди в білих халатах дарують надію – один день у ХОСПІСі.

 

В народі кажуть, великий дар від Бога знати свою долю і встигнути закінчити всі справи вчасно. У цих стінах час зупиняється. А життя триває за своїми особливими законами. Пісні, література і прогулянки для пацієнтів ХОСПІСу важать значно більше, ніж у стрімкому мегаполісі.

Вікторія Семенова, паціентка ХОСПІСу

Погулять мы виходим, но чтоб кудато ходить далеко я боюсь ходить, потому что у меня гипертоническая болезнь, давление высокое. И оно ж как когда высокое давление, оно шатает болтает во все стороны, поэтому далеко я не хожу.

Марія Коровіна, паціентка ХОСПІСу

Намного лучше чем мне дома было. Не удобств домашних не было, а тут мне хорошо. Так что я довольна всем – и персоналом, и жильем, и едой, ну все меня устраивает.

Василь Каленюк, паціент ХОСПІСу

Вот у меня магнитофон стоит, читаю книжки. Книжки всякие читаю, и религиозные, и такие светские.

Для відвідувачів із зовнішнього світу статистика смертності у 70 -80 % звучить жахливо. Проте під час розмови з паціентами ніякої депресії не відчуваєш. Тутешні мешканці закохані в життя і вірять у майбутнє. Складніше медичним працівникам. В центрі паліативної медицини їхнє головне завдання зменшити фізичні страждання паціентів. Тому лікарі в ХОСПІСі особливі. Вони чуйні і водночас стримані.

Віталій Екзархов, директор, головний лікар “ХОСПІС”

Если говорить с профессиональной точки зрения, ничего общего с пациентами обычных лечебных учереждений они не имеют, потому что там задача медицины его вылечить. А здесь в чём трудность. О изличении речи не идет, а речь идет только об улучшении качества жизни в последние дни.

Щотижня тут, у церкві при ХОСПІСі – богослужіння. Головний лікар Віталалій Екзархов, водночас і служитель церкви. У нього комплексне завдання – тамувати біль тілесний і духовний. Як сам каже – віра пацієнтів тут зміцнюється, і допомагає їм триматися обома руками за життя.

Віталій Екзархов, директор, головний лікар “ХОСПІС”

Больные буквально перерождаются. В этом возрасте, с которым мы имеем больше дело, отношение человека к вопросам религии меняет, и мы видим иногда поразительные, просто, вещи.

Зараз на Харківщині подібних установ не вистачає. А кількість хворих на рак на жаль, щороку збільшується. Сьогодні на утримання одного онкохворого в центрі паліативної медицини потрібно близько шести тисяч гривень в місяць. Держава звісно фінансує, але не вдосталь. Тому медики сподіваються на традиції благодійності, які на харківській землі не переводилися ніколи.

 

Леся Кочержук