Шана герою. У Харкові з'явилася меморіальна дошка на честь Ізраїля Фісановича

Меморіальну дошку герою Радянського Союзу підводнику Ізраїлю Фісановичу встановили напередодні у Харкові. У часи Великої Вітчізняної Фісанович був командиром підводної лодки. Він здійснив сімнадцять вдалих бойових походів та єдиний з радянських офіцерів отримав найвищу морську нагороду сполучених штатів – “Морський хрест”.

 

У цьому будинку на Римарській протягом десяти років жив герой Радянського Союзу підводник Ізраїль Фісанович. У часи Великої Вітчізняної війни він відправив на дно тринадцять кораблів супротивника. Відтепер про це нагадуватиме меморіальна дошка з портретом моряка та його короткою біографією. Її встановили активісти зі спілки ветеранів-підводників. Моряки розповідають – пам’ятний знак на цьому будинку з’являється не вперше.

Віталій Кізім, почесний голова Спілки ветеранів-підводників ім. І. І. Фісановича

Он жил в этом доме, только в том подьезде. Там доска уже была, но ее сорвали вандалы. Вторую повесили – они снова сорвали. Мы теперь решили перенести сюда, под контроль вахты.

Фісанович був чудовим командиром та цікавою людиною, писав вірші – згадує колишній підводник Олексій Лаванов. Під час Великої Вітчізняної він служив у Північному флоті та особисто знав відомого моряка. Навіть у бою, згадує ветеран, Фісановича не залишало почуття гумору.

Олексій Лаванов, ветеран-підводник

Тревога, все стоят в касках на мостике. Идет бомбежка. Ну и мы стоим, рты разинули. А рядом стоит его лодка М-172. И вдруг нам кричат с мостика: Ребята, сейчас осколок в рот попадет. Это был Фисанович.

Для маленьких харків’ян з гуртка “Юний моряк” Ізраїль Фісанович – приклад для наслідування. Дванадцятирічний Володимир з раннього дитинства мріє стати не просто моряком, а справжнім героєм – як Фісанович.

Володимир, член гуртка “Юний моряк”

Я думаю, он был строгий, потому что он всеми командовал и был командиром. И временами добрый – должна же быть и какая-то доброта.

Підводники шанують Фісановича і як поета – на флоті і досі співають написану ним строюву пісню. “Немає щастя вище за боротьбу з ворогом” такими словами розпочинається пісня.

 

Анастасія Горєлкіна