Про доброту, жертовність та любов доступною для малечі мовою (фото)

Альтернатива зарубіжним мультикам та інтернетівським героям. Молода харківська письменниця Анастасія Альошичева вигадує для малечі казки, аби відірвати малюків від комп’ютерів та телевізорів. Перша книжка авторки, яка нещодавно побачила світ, увійшла до списку премії “Дитяча Книга року BBC – 2015”.

Історію про пригоди поні Фіалки, яка заради спасіння жабки відмовляється від омріяних подарунків на день народження, розповіла у своїй книзі дитяча письменниця Анастісія Альошичева. У такий спосіб малеча зможе зрозуміти, що таке доброта, жертовність, любов, – пояснює авторка.

Анастасія Альошичева, письменниця

Мне не хотелось делать очередной “экшн”. Потому что мы сейчас видим вокруг много мультфильмов , книг. К сожалению эти мультики, книги они жестокие, они наполнены убийствами, оружием, сражениями. И мне хотелось привнести в мир детской литературы что-то новое,светлое, чтобы каждый ребенок на фоне книги мог увидеть себя.

Згодні з молодою авторкою і батьки малих.

Аліна, мама

Очень важны, потому что ТВ несет очень много негатива, агрессии. Все вот эти зарубежные мультики, про нинзей, я, конечно, не хочу никого осуждать. Хотелось бы наших традиционных историй, о нашем народе, о наших животных, о нашем мире, о наших детях, а не о китайских, американских, о доброте.

Зустріч письменниці з 5-річними слухачими відбулася в обласній бібліотеці. Сюди час від часу вихователі дитсадків приводять дітлахів, аби ті послухали казки, доторкнулися до яскраво ілюстрованих книжок. Для малих це і розвага і повчання ,кажуть вихователі.

Катерина , вихователька

Мало, кто из родителей водит детей в библиотеку. Это очень редко, поэтому, когда мы выходим коллективом, детям это очень нравиться. Это событие мотивирует. Они заставляют родителей приходить и читать им книжки.

Власне, співробітники бібліотеки сприяють таким заходам, аби заохотити малечу читати і полюбити друковану книгу. А щоб малим було цікаво, автори мають постаратися. Історію казкової поні вибагливі слухачі вподобали і на знак прихильності вручили письменниці букет квітів. Анастасія говорить, що заради таких моментів варто писати не комерційно вигідну, а живу літературу, якої нині на ринку дитячої книги не вистачає. Тим більше, що твори молодої авторки номіновані на премію “Дитяча книга року”, а визнання дає наснагу писати більше.

Вікторія Котова