Право дітей-сиріт на отримання житла, переважно, лишається на папері

Дайте сироті житло. Зараз 33 ст. Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» не працює, – говорять і чиновники, і фахівці, які опікуються дітьми- сиротами. Минулоріч в Харківській області з сотень колишніх дітей- сиріт, які стоять в черзі на квартиру, 140 не мали права на житло. І лише 1 отримав помешкання. Із року в рік ситуація не змінюється.
дом ключы
31-го  серпня  Романові  виповюється  15  років. Він  член  прийомної  родини  Олександра  Терещенка,  в якій виховується 5-ро  рідних  та  троє  прийомних  дітей. Уже  зараз  хлопець мріє  про  своє  власне  житло.
Роман  Редько, вихованець прийомної  родини  О.Терещенка
Я  думав  купити  собі  участок  і там  працювати,  а  потом  строїть.  Тато  мені  казав,  що  він  буде  допомагати  мені  строїть  будинок.
На  обліку  служби  у справах  дітей  Харківської обладміністрації  нині перебуває  майже  4 тис.300 дітей-сиріт  та дітей,  позбавлених  батьківського піклування. І  чверть  з них   потребують  захисту  житлових  прав, –  повідомили  в служби у  справах  дітей. Мовляв, зараз  на  квартирному  обліку  перебувають 148  дітей,  і понад  730 дітей  потребують  постановки  на  квартирний  облік. Однак державна  програма  щодо  забезпечення  сиріт  житлом  і досі  не  прийнята,  вона  тільки  обговорюється.
Тетяна Пономаренко,  заст. начальника служби у  справах  дітей ХОДА
На  даний  момент на  законодавчому  рівні визначені  механізми щодо  захисту  житлових  прав дітей-  сиріт,  дітей,  позбавлених  батьківської  опіки.  І  основна  робота  ведеться  органами  місцевого  самоврядування та місцевими  державними  адміністраціями , щодо  реалізації  житлових прав дітей,  які  потребують захисту  житлових  прав.
Тим  часом  сам  голова  багатодітної  родини Олександр  Терещенко на  прикладі іншої  своєї прийомної  дитини  розповів, що інколи отримання житла  дітьми-  сиротами  ускладнюється тими  ж  чиновниками.  Ті вдаються до будь-яких хитрощів, аби тільки відзвітувати про вирішення проблеми.
Олександр  Терещенко,  батько  прийомної  родини,  голова правління  Центру соціально-  психологічної  реабілітації  дітей Харківського  району
Коли  за  нею  закріпили  житло  сусіда. Тобто  мама  прописана,  вона -не  родич ,  ніхто, але  за нею закріпили  житло. Тому, що  мама  була  зареєстрована  за  адресою. Зовсім  чужа  приватна  власність  реєструється  за  дитиною.
Звісно, після  досягнення 16-ти років така  дитина  залишиться  за  порогом чужого,  але  віртуально  закріпленого за  сиротою помешкання,  –  каже Олександр  Терещенко. Тим  часом на  круглому  столі, де представники  державних  служб, благодійних  фондів  та  волонтери обговорювали,  чому  на  ділі  не  захищені  права  сиріт  на  житло,  юристи порадили  представникам  влади зробити  інвентаризацію житлового  фонду  і з’ясувати, чи  є  резерви  для  надання  помешкань  сиротам,  які  досягли  повноліття. Мовляв,  не  лише  по  селах  є  чимало хат  без  господарів,  а й у  Харкові  напевно є пустуюче  житло.
Євген Іваненко, керівник  Адвокатського  бюро Євгена Іваненка
Это  жилой  фонд,  который без  документов. Дела  в органах  БТИ  на них  утеряны. Собственников  нет,  а если  и  есть.  то  они  не объявлялись лет 20. Это один  из  источников,  как  можно  формировать  и наполнять жилищный  фонд.
А поки  батько  багатодітної  родини  намагається  сам  розв’язувати  житлове  питання  власних  та  прийомних  дітей.
Олександр  Терещенко,  батько  прийомної  родини,  голова правління  Центру соціально-  психологічної  реабілітації  дітей Харківського  району
Я  придбав  2004  року колишній  дитсадок напівзруйнований. На  сьогодні  я роблю  реконструкцію. Ми  створили благодійний  фонд. І  зараз триває  акція по  збору  коштів.  
Надати колишній  дитині-  сироті  житло –  це  ще  половина  справи, – йшлося  на круглому  столі. Мовляв, потрібен  супровід –  допомога  в проведенні  ремонту,  юридична  підтримка. Адже в  Харкові  в  90-х  роках  були  випадки,  коли  житло  сиротам  надавалося, але вони  його  невдовзі  продавали. Обставини  та  причини,  чому  так  сталося,  чиновники  не  повідомляють. Припускають, що,  імовірно,  через  те, що в інтернатах  та дитячих  будинках  сиріт  ніхто  не  привчав ні  до ведення справ, ні  до  обслуговування  житла.
Світлана  Маренич