На станції “Харків-Левада” відкрили куточок пам’яті Героя Небесної Сотні Владислава Зубенка (відео)

Герої не вмирають. У холі станції “Харків – Левада” відбулося урочисте відкриття куточка пам’яті Героя Небесної Сотні харків’янина Владислава Зубенко. Маючи активну громадську позицію, він брав участь у патріотичних акціях протесту, а в лютому 2014-го року пострілом снайпера його було смертельно поранено на Майдані у Києві. Вже посмертно хлопцю було присвоєно звання Героя України, орден «Золота Зірка» та медаль Української православної церкви «За жертовність і любов до України».

зубенко левада
Розумний, активний та небайдужий – саме таким згадують Героя Небесної Сотні Влада Зубенка ті, хто його знав. Він відмінно навчався, писав вірші, брав участь у різноманітних конкурсах, а також захоплювався історичною реконструкцією та лицарськими турнірами. А ще, каже хрещена мати Влада, хлопця завжди вирізняла безмежна любов до України.

Світлана Гнипа – хрещена мати Владислава Зубенка

Боляче, що з ним сталося так, але знаєте, коли я з ним спілкувалася, коли ми з ним розмовляли, я відчувала, що ця людина для чогось більшого прийшла у цей світ. І відчувається, що Небесна Сотня – це його покликання.

Куточок пам’яті Владиславу Зубенку відкрили у холі вокзалу “Харків – Левада”. Місце обрано не випадково. Після закінчення академії залізничного транспорту, хлопець прийшов працювати сюди контролером.

Олександр Горбачов – 1-й заст. Харківської дирекції залізничних перевезень

Почему именно здесь? Потому что Влад именно здесь в этом зале, вот на этом месте где мы стоим, он здесь работал. Он работал дежурным по залу вокзала, работал на турникетах, обслуживал пассажиров вокзала Харьков – Левада. И непосредственно здесь на этом месте мы решили создать мемориал, чтобы оставалась память у нас, у коллег и у всех пассажиров, кто пользуется данным вокзалом.

У куточку пам’яті розмістили фото, які розповідають про життя Владислава: тут роки навчання, лицарські турніри, а також події на Майдані. На відкриття зібралися друзі та знайомі хлопця, його колеги, а також просто не байдужі люди.

Олена Чуб – начальник вокзалу станції Харків-Левада

В коллективе о нём только хорошие остались воспоминания, потому что для нас он был как ребёнок. Для меня, как для начальника вокзала, он был как ребёнок. Он всегда приходил, интересовался, с ним было интересно общаться, потому что он был и волонтёром. Ему было что рассказать, не только руководству вокзала, а и своим же коллегам.

На честь Владислава Зубенка у Харкові назвали вулицю, встановлено пам’ятну дошку в університеті залізничного транспорту, також його ім’я носить лабораторія інформаційних систем та технологій. А у квітні цього року його ім’ям назвали і пасажирський поїзд Харків – Чернівці.

Олена – харків’янка

Мы должны жить теперь не задумываясь “Ай-яй-яй погибли люди, за что? за что они там погибли?” Мы должны твёрдо знать, что они погибли за нашу свободу, за наш мир. Мы теперь должны все жить так, чтобы быть достойными их смерти, чтобы быть достойными их, пусть и короткой такой жизни в двадцать два года, проявить участия кто чем может. Никто не говорит бежать на фронт, но кто чем может.

Владислав Зубенко був активним учасником Харківського Євромайдану. А у лютому 2014-го року хлопець поїхав у Київ та вступив до сотні Самооборони. 20-го лютого на вулиці Інститутській, поки він закривав щитом і тілом ноші з пораненим, у Влада влучила снайперська куля. Лікарі боролися за життя хлопця 8 днів, але врятувати його не вдалося.

Юлія Котелевська