Книжка-подія в інтелектуальному середовищі

Кілька тисяч харків”ян та жителів області  прийшли  побачити і почути Ліну Костенко, одну з найвидатніших українських поетес. Дві дівчинки з Краснокутського району кажуть, що їм дуже пощастило: запрошення на вечір дав директор школи.

Ірина Свистун, учениця 10 класу ЗОШ с. Олексіївки, Краснокутський район

Я гадаю, що для нас випала величезна можливість побачитися з такою великою людиною. Я гадаю, що такий шанс ми не могли пропустити.

Людмила Грубник, учениця 11 класу ЗОШ с. Олексіївка,  Краснокутський район

Ліна Костенко хоче передати свій досвід, нажитий за стільки років.  Звичайно, її бачити – велика честь, і через кілька років, як виростемо, будемо згадувати. І дітям скажемо, що бачили Ліну Костенко наживо.



Люди стоять у черзі з четвертої вечора, самоорганізувалися та склали списки, аби дістати запрошення, – розповів Євген Чернов.  Але це все одно не врятувало від тисняви на сходах біля центрального входу та ризику для здоров”я, особливо літніх людей.

Євген Чернов, шанувальник творчості Ліни Костенко

Нет порядка! Ничего нет действительного- списки людей тоже.  Парень из “Ренессанса” ходил со списками, которые ему вручили. Но он вышел с билетами, начал раздавать в таком месте, что я сам лично 2- 3 женщины удержал, чтоб они туда не упали.

Бог та велике бажання побачити Ліну допомогли прорватися до фойє театру,- певен поет із Богодухівщини. Микола Субота каже, що  добирався до автобуса у Харків із села Володарівки пішки десять кілометрів. Запрошення немає, але ж у афіші  творчого вечора йшлося, що вхід вільний, – скаржиться чоловік.

Микола Субота, поет із с. Володарівки, Богодухівський район

Я приїхав, а входу вільного нема. Я все- таки сюди потрапив, пішов до директора за квитками. Директор каже: я квитками не розпоряджаюсь. Чи вони продаються, чи де- я хочу знати.

Харків”янці Людмилі Анатоліївні теж запрошення не дісталося. Вона каже, що дивом протислася крізь натовп.

Людмила Анатоліївна,  шанувальниця творчості Ліни Костенко

Просто не годится, люди могут просто погибнуть. Я попала сюда случайно, стояла у дверей, меня могли прихлопнуть. Тяжело.

Організатори творчого вечора визнають: до зали місткістю півтори тисячі на власний страх і ризик впустили тисячу вісімсот людей.  Вони стоять у проходах та сидять на східцях. Для тих, хто не потрапив до зали, обіцяють організувати ще один вечір з Ліною Костенко.

Анатолій Малахов, координатор фонду “Ренесанс”

Может быть, мы больший зал подберем, может быть, мы это сделаем в аудитории, где не будет балконов. Уверяю вас:  мы приложим все усилия, чтоб еще одна такая встреча состоялась.

Роман “Записки українського самашедшого” написаний від імені програміста, якому за тридцять. Про комплекс приниженості та меншовартості,  як першопричину українського божевілля, говорить Ліна Костенко.

Ліна Костенко, поетеса

І оце все мене мучило, і я подумала – опишу специфіку українського божевілля. Десь у мене є рядки: були Геракли і Перикли, і не порнуха, а Парнас. Навіщо ми до цього звикли? Навіщо звикло це до нас?

Ліна Костенко ще не один раз приїде до Харкова, – певна Людмила Бєлова,  віце- президент благодійного фонду “Ренесанс”.  З її слів, працівники фонду зроблять відеозапис вечора поетеси, і невдовзі його покажуть в ефірі.

Світлана   Маренич