Громадські активісти пропонують механізм контролю за архітектурними пам’ятками у Харкові (відео)

Доля будівель, що історично визначають архітектурне обличчя Харкова, має контролюватись громадськістю. В цьому певні небайдужі городяни та місцеві депутати, які занепокоєні недбалим ставленням до історичних пам’яток, передусім – у середмісті.

сурукчи

Громадські активісти б’ють на сполох. Десятки старовинних будівель на Харківщині, у тому числі культурні та архітектурні пам’ятки, на межі знищення. Наприклад, особняк по вулиці Свободи, 35, раніше – Іванова, колись був державною дачею: тут зупинялись високопосадовці та партійні діячі.

Ірина Гончарова, координатор ГО “Зелений фронт”

Там кілька разів змінювалися власники, кілька разів його продавали, на певному етапі його вивели з пам’яток і з тих пір його свідомо руйнують. Там почалися будівельні роботи, там вирубили чудовий сад з хвойними деревами.

Інша історична будівля, колишній Палац новонароджених, на перехресті Гіршмана та Мироносицької. Свого часу він був справжньою архітектурною прикрасою Харкова, – пояснюють активісти. Цей невеличкий особняк у стилі неоренесанс побудували наприкінці XIX сторіччя для відомого у наукових колах історика, професора Бузескула.

Ірина Гончарова, координатор ГО “Зелений фронт”

Колишній палац новонароджених…Там були нові вікна, відреставрований фасад, але його років 7 тому завісили сіткою, а за цією сіткою він руйнується.

На Мироносицький стоїть ще кілька занедбаних старовинних особняків. Наприклад, будинки №19 та №21. Причому, останній з них поки залишається пам’яткою архітектури.

Ігор Черняк, представник “Харківського антикорупційного центру”, депутат Харківської міськради

Их судьба у каждого индивидуальна, но есть закономерности, которые создавались, чтобы памятник разрушался, сгорал, чтобы здания переходили в частные руки и затем сгорали и разрушались.  Когда памятники попадают в частные руки, потом перестают быть памятниками архитектуры, то есть просто выводятся из охранного списка, они уничтожаются, а земельный участок выкупают.

Аби змінити ситуацію з пам’ятками на регіональному рівні, місцеві активісти та представники громадських організацій підготували звернення до очільника області. У документі пропонується запровадити кілька ініціатив. Зокрема, створити інститут громадських інспекторів, аби моніторити стан старовинних будівель Харківщини. Таким чином, владники зможуть оперативно отримувати нову інформацію стосовно того чи іншого об’єкту міської інфраструктури.

Дмитро Булах, представник “Харківського антикорупційного центру”, депутат облради

Общественных инспекторов, которые могли бы нарабатывать информацию о памятниках архитектуры в процессе мониторинга и передавать в департаменты.

Окрім цього, громадскість вимагає доповнити інфомацію про пам’ятки Харківщини, що є у відкритому доступі, іменами власників будівель. Адже, одна з основних проблем, котрі постають перед захисниками культурно-архітектурної спадщини, пошук господаря занедбаного приміщення. Ще одна пропозиція: зробити якомога прозорішою роботу місцевих чиновників у цьому питанні. Городяни мають право знати посадовців, які надають дозволи на будівництво на місці історичних споруд або сприятимуть їх руйнуванню.

Ігор Черняк,  представник “Харківського антикорупційного центру”, депутат Харківської міськради,

Если все это будет происходить публично, то каждый чиновник, который сегодня подмахнул какой-то документ, а завтра все увидели, и ему за это надо отвечать. Реализация всех этих трех инициатив, она может существенно изменить ситуацию. И большое количество общественных организаций и активистов, которые готовы бороться за сохранение памятников получают реальные инструменты работы.

Подібні ініціативи – звичайна справа для багатьох європейських країн, – кажуть їх ініціатори. І Можливо, тому навіть невеличкі провінції Старого світу приваблюють туристів, в тому числі з України.

Мілен Мода