«Харків. Від жовтня 1941-го до серпня 1943-го»
Документальний фільм «Харків. Від жовтня 1941-го до серпня 1943-го» розповідає про страшний період в історії країни і Великої Вітчизняної війни, коли одне з найбільших і найважливіших міст України було окуповано німецько-фашистськими загарбниками, які будь-якою ціною хотіли втриматися у Харкові..
Серед істориків навіть існує версія, що саме через невдалі спроби звільнення радянською армією Харків так і не отримав звання героя.
Погляд через призму часу на героїчні події у невизнаному місті-герої представлять історик Валерій Вахмянін, ветеран Великої Вітчизняної війни Саліх Замалієв, очевидиця Елла Варшавська тощо.
«ТЕЛЕМІСТ»
Найгостріші, найцікавіші та найяскравіші події в Україні обговорюються одночасно в декількох студіях в різних містах України.
Телеміст – це спільний телевізійний проект Харківської, Луганської, Закарпатської обласних державних телерадіокомпаній. У такому форматі вперше вийшов в ефір у 2009 році. З того часу телеміст розширює географію. Ми співпрацюємо з Київською, Рівненською, Кіровоградською обласними телерадіокомпаніями, ДТРК «Крим».
У наших студіях розглядаються теми, які так чи інакше хвилюють багатьох. Наші гості оцінюють події з різних ракурсів. Ми маємо змогу в прямому ефірі почути думки з різних регіонів України.
Ведучі: Ганна Шевчик, Тетяна Медяник.
«Мати».
Народний телевізійний роман.
Два роки тому Людмила Морозова започаткувала всеукраїнський проект «Народний телевізійний роман «Мати», публіцистичне рішення якого – через образ Матері прийти до гуманного суспільства. Через філософію материнства зрозуміти справжню ціну патріотизму й національної гідності. Через Матір – про пошук державності, що завжди спирався на материнську любов і самопожертву. Бо саме з Матері починається держава. Із Матері починається народ і та вища політика, що передається з материнським молоком, – відчуття Вітчизни.
Унікальність цього телепроекту в тому, що Мати вперше вийшла з тіні біографій своїх дітей, стала публічною фігурою в державному масштабі країни.
Публіцистичний задум – повернути на телевізійний екран Матір, а з нею втрачену філософію материнства, святі поняття добра, любові, родинного патріотизму, національної гідності та небайдужості до держави – набув загальноукраїнського масштабу.
Колоритні героїні з різних регіонів України – Харківської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Черкаської, Львівської областей – принесли на телеекран той момент істини, ту життєву правду й довіру, яких не вистачає нині заполітизованому суспільству.
Неполітичний і некомерційний проект “Народний телероман ”Мати” став творчим ексклюзивом, який схвилював, викликав емоційну реакцію глядача й бажання співпереживати материнству. Тож спільний телевізійний портрет української Матері, котрий ми пишемо всім народом, віддзеркалив найважливіші моменти історії держави й надав того життєвого узагальнення, коли вустами Матері говорить істина.
Найвагомішим, найскладнішим, найяскравішим у цьому публіцистичному серіалі стало авторське дослідження Л. І. Морозовою тих трагічних сторінок історії країни у віддалених від Слобожанщини західних областях України, у висвітленні яких і досі в суспільстві існують незгоди, суперечки та розбіжності.
Про те, що саме Мати може примирити світ, об’єднати народ, мудро і справедливо оцінити вчинки дітей та щиро вболівати за країну, ідеться в публіцистичних фільмах, присвячених 20-річчю Незалежності України: «Сім колядок від непокірних діток», «Мій син – націоналіст», «Дві материнські сльози на дві держави».
Двічі фільми з «Народного телевізійного роману «Мати» пройшли в ефірі Першого національного каналу. Один з них – «Музей Матері в Ков’ягах». Неодноразово вони демонструвалися на каналі «Культура», у тому числі й у День Матері на пропозицію Комітету Держкомтелерадіо України. Завдяки проектові розширилася аудиторія глядачів Харківської телерадіокомпанії. Телероман «Мати» побачили глядачі Чернівецької, Дніпропетровської, Львівської, Тернопільської, Херсонської, Рівненської, Черкаської, Донецької областей тощо.
Повну версію серіалу «Народний телевізійний роман «Мати» придбала Українська бібліотека у м. Москві.
Перелік фільмів із циклу «Народний телероман «Мати»:
«Сьогодні мама снилася мені…»
Українська поетеса Наталка Матюх створила поетичний цикл, присвячений своїй мамі – учительці з чернігівського села Пальчики.
«Дорослий син золотої жінки»
Державна мати Людмила Могильна стала солдатською матір’ю для вихованця дитбудинку, а нині спецназівця Богдана Прискорника.
«Музей матері в Ков’ягах»
Письменник Віктор Гаман створив єдиний у світі музей своєї Матері, фронтової вдови, у с. Ков’яги.
«Мій син – націоналіст»
Телевізійна трилогія про український прапор, центральний образ якої – мати лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка репресованого поета Степана Сапеляка галицька селянка з тернопільського села Росохач Ганна Сапеляк.
«Сім колядок від непокірних діток»
Телевізійна трилогія – дослідження подій на Івано-Франківщині – про матір Степана Бандери Мирославу Бандеру (с. Старий Угринів Івано-Франківської області).
«Дві материнські сльози на дві держави»
Про порушення прав матері. Леся Гонгадзе – мати зниклого журналіста Георгія Гонгадзе (м. Львів).
«Війна і мир»
Про матір голови Української спілки ветеранів Афганістану Сергія Червонописького черкаську вчительку Ніну Червонопиську.
«Жіноча лелітка із Божої ласки»
Про Святу праведну Анну – Матір Матері Божої і духовне материнство ігумені Свято-Миколаївського монастиря матушку Михаїлу (Рівненська обл.).
«Українська теща індійського раджі»
Майор міліції Ірина Кулигіна стала тещею і другою мамою для індійського раджі, коли її доньці було 12 років…
Авторський спецпроект Людмили Морозової
